розвантажувати

Ukrainian

Etymology

From розванта́жити (rozvantážyty) +‎ -увати (-uvaty).

Pronunciation

IPA^(key): [rɔzʋɐnˈtaʒʊʋɐte]
Audio: (file)

Verb

розванта́жувати • (rozvantážuvaty) impf (perfective розванта́жити) (transitive)

to unload, to discharge (to remove the load or cargo from)
to relieve (to release from a difficulty, unwanted task, responsibility, etc.)
to free up (to make (space or time) available)

Conjugation

Conjugation of розванта́жувати, розванта́жувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	розванта́жувати, розванта́жувать rozvantážuvaty, rozvantážuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розванта́жуваний rozvantážuvanyj impersonal: розванта́жувано rozvantážuvano
adverbial	розванта́жуючи rozvantážujučy	розванта́жувавши rozvantážuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	розванта́жую rozvantážuju	бу́ду розванта́жувати, бу́ду розванта́жувать, розванта́жуватиму búdu rozvantážuvaty, búdu rozvantážuvatʹ, rozvantážuvatymu
2nd singular ти	розванта́жуєш rozvantážuješ	бу́деш розванта́жувати, бу́деш розванта́жувать, розванта́жуватимеш búdeš rozvantážuvaty, búdeš rozvantážuvatʹ, rozvantážuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	розванта́жує rozvantážuje	бу́де розванта́жувати, бу́де розванта́жувать, розванта́жуватиме búde rozvantážuvaty, búde rozvantážuvatʹ, rozvantážuvatyme
1st plural ми	розванта́жуєм, розванта́жуємо rozvantážujem, rozvantážujemo	бу́демо розванта́жувати, бу́демо розванта́жувать, розванта́жуватимемо, розванта́жуватимем búdemo rozvantážuvaty, búdemo rozvantážuvatʹ, rozvantážuvatymemo, rozvantážuvatymem
2nd plural ви	розванта́жуєте rozvantážujete	бу́дете розванта́жувати, бу́дете розванта́жувать, розванта́жуватимете búdete rozvantážuvaty, búdete rozvantážuvatʹ, rozvantážuvatymete
3rd plural вони	розванта́жують rozvantážujutʹ	бу́дуть розванта́жувати, бу́дуть розванта́жувать, розванта́жуватимуть búdutʹ rozvantážuvaty, búdutʹ rozvantážuvatʹ, rozvantážuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розванта́жуймо rozvantážujmo
second-person	розванта́жуй rozvantážuj	розванта́жуйте rozvantážujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розванта́жував rozvantážuvav	розванта́жували rozvantážuvaly
feminine я / ти / вона	розванта́жувала rozvantážuvala
neuter воно	розванта́жувало rozvantážuvalo

Derived terms

розванта́жувальний (rozvantážuvalʹnyj)
розванта́жування n (rozvantážuvannja)
розванта́жуватися impf (rozvantážuvatysja)
розванта́жувач m (rozvantážuvač)

References

Bilodid, I. K., editor (1977), “розвантажувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 8 (Природа – Ряхтливий), Kyiv: Naukova Dumka, page 624
“розвантажувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)